Субсидія чи пільга — що вигідніше для українців

Напередодні підвищення тарифів на світ з 1 червня, а згодом і на воду, багато українців стали перед вибором: яку державну допомогу краще оформити як на час опалювального сезону, так і в літній період. Новини.LIVE розбиралися, як розрахувати найбільш вигідний варіант і чи можна заощадити, переходячи протягом року із субсидій на пільги та навпаки.

Кому потрібно заново податись на субсидію?

З червня 2024 року в Україні розпочинається процес оформлення субсидій на неопалювальний сезон 2024-2025 років. Деяким категоріям громадян буде автоматично призначено допомогу, тоді як іншим буде потрібно подати нову заявку для отримання субсидії.

Автоматично субсидію зможуть отримати певні категорії громадян:

• сім'ї та самотні особи, які отримували субсидію на опалювальний сезон 2023-2024 років;
• пенсіонери;
• особи з інвалідністю;
• сім'ї, які виховують дітей-інвалідів;
• сім'ї, у яких проживають непрацюючі особи.

Виходячи з наявних даних, Пенсійний фонд визначатиме розмір субсидії для кожної сім'ї чи домогосподарства.

Не всім громадянам буде автоматично надано субсидію на опалювальний сезон. Деякі категорії людей повинні будуть подати заявку та декларацію про доходи та витрати, щоб отримати її. Ці категорії включають:

• власники житла, які вперше звертаються за субсидією;
• орендарі житла;
• громадяни, які протягом опалювального сезону 2023–2024 років не отримували субсидії.

Уряд України, враховуючи зростання кількості осіб, які мають право на пільги та житлові субсидії (зокрема через збільшення кількості учасників бойових дій), збільшив фінансування цих програм на 2024 рік до 49,9 мільярда гривень. Це на 12 мільярдів гривень більше, ніж було виділено у 2023 році.

Пільга чи субсидія

Водночас для низки категорій громадян, які мають пільги від держави на оплату комунальних платежів, є вибір чи пільга, чи субсидія. Тим більше, що кількість пільговиків та категорій громадян, які можуть на них претендувати, істотно зросла. Сам розмір пільги на ЖКП залежить від соціального статусу пільговика і може становити 50–75 чи навіть 100%. Так, наприклад, мабуть, вже найпоширеніша категорія пільговиків — це УБД. Вони мають право на 75% знижку (але не всі вони мають право на субсидію). Багатодітні сім'ї, окремі категорії пенсіонерів, а також сім'ї загиблих захисників на 50% знижки.

Таким чином, при виборі оптимальної соціальної допомоги все залежить від конкретної ситуації: комусь вигідніше оформити субсидію, а комусь пільгу. При цьому, як кажуть у ПФУ, слід звернути увагу на кілька моментів. По-перше, пільга надається конкретній людині, тоді як субсидія нараховується на домогосподарство, виходячи із сукупного доходу сім'ї.

Наприклад, у квартирі проживають троє людей, у такому разі загальний обсяг спожитих послуг ділиться на кількість пільговиків. І якщо з трьох проживаючих у квартирі лише один пільговик, то пільга нарахується лише на третину платіжки. Якщо всі пільговики, то пільга буде нарахована на весь обсяг спожитих послуг, але не більше від норм споживання, визначених законодавством. Якщо на місяць було використано енергоресурсів більше за встановлений норматив, то надлишки оплачуються за повною вартістю. По-друге, за пільгової оплати за послуги квитанції мешканцям надходять уже з урахуванням знижки, при субсидії — у квитанції зазначено повну суму, але її частину погашає держава.

Як порахувати

Коли вигідніше оформляти пільгу, а коли субсидію розберемося на конкретних прикладах. Виходячи із соціальних нормативів, плата за послуги ЖКГ у неопалювальний період для пільговика з пенсією у 4000 грн, який проживає один у столичній квартирі площею 32 кв.м, становить приблизно 632 грн (газопостачання: 10,5 куб. м) 8,46 грн = 88,8 грн; електроенергія: 100 кВт * год × 2,64 грн = 264 грн; куб.м × 30,4 грн = 121,6 грн). У такому разі, маючи пільгу 50%, він отримає знижку у розмірі 316 грн. Тоді як при призначенні субсидії його обов'язковий платіж становитиме 10,3%, а розмір субсидії – 220 грн. У такому разі йому вигідніше оформити пільгу.

А ось в опалювальний період, якщо додати вартість опалення у розмірі 750 грн, то сумарна платіжка зросте до 1 382 грн. У такому разі субсидія становитиме вже 970 грн. Тоді як маючи пільгу в 50% — допомога від держави становитиме лише 691 грн.

Влітку — пільга, взимку — субсидія

Як кажуть у департаменті соцполітики КМДА, за статистикою, пільгами вигідніше користуватися виключно у неопалювальний період.

"Взимку в більшості випадків вигідно користуватися субсидією, але кожен випадок індивідуальний. Наприклад, у Києві щороку після закінчення опалювального сезону десятки тисяч субсидіантів переходять на пільги влітку, а потім, ближче до зими, знову пишуть заяви на субсидії", — зазначають у КМДА.

Зазначимо, що відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, розраховувати на пільгу можуть лише ті, чий дохід не перевищує 4 020 грн на місяць.

Як перейти на пільгу та назад

Таким чином, якщо сім'я має право на субсидію, але вважає, що їй вигідніше користуватися пільгами, то вона може подати заяву до органів соцзахисту на її скасування та сплачувати комуналку з урахуванням пільг. І навпаки, якщо взимку їм вигідна субсидія, то подати заяву, щоби призначили саме її. Жодних ризиків, що після відмови від пільг людям доведеться заново ходити інстанціями та збирати необхідні довідки, немає. Пільги не скасовуються, а лише "заморожуються" на той період, доки людина отримує субсидію.

Нагадаємо, для отримання пільги на оплату ЖКП людина, яка має на неї право, має звернутися до постачальника послуг, подати заяву, оригінал свідоцтва, що засвідчує право на пільгу, його копію, ідентифікаційний номер, довідку про склад сім'ї (для визначення права на пільги членів сім'ї). Крім цього, пільговику також необхідно звернутися до органу соціального захисту для внесення даних до Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги.