Більше податків, урізання "соціалки" та долар по 45 — аналізуємо бюджет 2025
Поділитися
Нові податки, урізання соціальних виплат, скорочення економічних програм та заморожування соціальних стандартів при курсі долара по 45 та інфляції у майже 20% за 2024 та 2025 роки. За таких умов, судячи з проєкту бюджету на 2025 рік, житиме країна наступного року. Які ще зміни підготували українцям у Кабміні на наступний рік, розбиралися Новини.LIVE .
Основні показники бюджету на 2025 рік
У 2025 році уряд очікує, що ВВП України зросте на 2,7% (у 2024 році очікується зростання на 3,5%). Інфляція у 2025 році становитиме 9,5% (7,9% цього року), а середня зарплата зросте з 20581 грн до 24389 грн на місяць. При цьому безробіття скоротиться з 18,2 до 17,7%. Середньорічний курс долара у 2025 році очікується на рівні 45 грн.
Як і останні роки, 2025 рік країна житиме у борг. Дефіцит державного бюджету в 2025 році очікується на рівні 19,4% ВВП або 1,546 трлн грн. Витрати пропонується встановити у розмірі 3,9 трлн грн, а доходи на рівні 2,336 трлн грн.
Покривати такий значний дефіцит планують переважно із зовнішніх джерел. Від партнерів Україна очікує отримати 1,658 трлн грн, з яких витратить 129,39 млрд грн на погашення зовнішнього боргу, а потім "чисте" зовнішнє фінансування складе 1,529 трлн. грн.
На внутрішньому ринку уряд планує залучити 579,2 млрд грн, більшу частину яких витратять на погашення раніше розміщених облігацій (561,9 млрд грн). Чисте залучення становитиме 17,2 млрд грн. Усього на виплату відсотків за зовнішнім боргом уряд очікує витратити 203,5 млрд грн, а за внутрішнім - 277,33 млрд грн (разом - 480,8 млрд грн).
Рекордні витрати на армію
Найбільш ресурсною статтею видатків очевидно стане сектор оборони та безпеки. 2025 року на Міноборони планується виділити 1,6 трлн грн, що на 400 млрд більше, ніж роком раніше. З них майже на 223 млрд грн більше виділять на розвиток, закупівлю та модернізацію техніки та на 130 млрд грн більше на забезпечення військ, підготовку кадрів та медичне забезпечення військових.
Також суттєво зросте фінансування МВС. Якщо у 2024 році на відомство було виділено 324,2 млрд грн, то у 2025 планується виділити 438,3 млрд грн, що на 114 млрд грн більше. До цієї цифри входить фінансування Нацгвардії (+57,8 млрд грн), прикордонників (+36,2 млрд грн), Нацполіції (+14,9 млрд грн), а також ДСНС (+2,6 млрд грн).
Також на 3,5 млрд грн більше заплановано виділити на розвиток обороноздатності. 2025 року на ці цілі спрямують 54,5 млрд грн.
"Соціалку" хочуть пустити "під ніж" — грошей на пенсії та субсидії буде менше
Наступного року на соціальні витрати планується виділити близько 420,7 млн грн. Що майже на 50 млрд. менше, ніж роком раніше. Порізано практично всі статті соціальних витрат. У тому числі програми соціальної підтримки.
Зокрема, на соціальний захист громадян, які потрапили у скрутне становище, планується виділити 80,8 млрд грн, майже на 8 млрд грн менше, ніж минулого року. Майже півмільярда гривень забрали у незаможних сімей.
На пенсійний фонд планується виділити 237,9 млрд грн, що на 41 млрд грн менше, ніж у 2024 році. При цьому на виплату пенсій та надбавок буде направлено на 33,9 млрд грн менше. На 7,6 млрд грн менше буде спрямовано на субсидії ЖКГ. Загалом у 2025 році на субсидії планується спрямувати 42,3 млрд грн.
Крім того, основні соціальні показники в бюджеті влада пропонує залишити незмінними:
- мінімальна зарплата – 8000 грн;
- прожитковий мінімум (загальний) – 2920 грн;
- прожитковий мінімум (для працездатних осіб) – 3028 грн;
- прожитковий мінімум (для осіб, які втратили працездатність) – 2361 грн.
А це означає суттєві втрати у реальних доходах соціально вразливих категорій громадян. Адже згідно з прогнозом КМУ, у 2024-2025 роках інфляція очікується у розмірі 18,3%, а національна валюта ослабне на 18,7% (з 36,6 грн/дол. у середньому 2023 року до 45,0 грн/ дол. у середньому у 2025 році). Відповідно, реальні доходи будуть відчутно нижчими.
Підтримка ветеранів "на паузі"
Істотно "схудло" фінансування програм для ветеранів та тимчасово переміщених осіб. Так, у 2025 році на Міністерство у справах ветеранів планується виділити 2,9 млрд грн проти майже 4 млрд роком раніше. На 900 млн грн менше у проекті бюджету заклали на заходи щодо ментальної, спортивної, фізичної та психологічної реабілітації.
Зменшився і розмір державних субвенцій, які перерозподіляються відомством з 9,6 до 2,9 млрд грн.
Повністю зникли з проекту бюджету субвенції місцевим радам на виплату грошової компенсації на житло для окремих категорій сімей загиблих захисників (-3 млрд грн), а також для ВПО, які захищали територіальну цілісність (-2,4 млрд грн).
Крім того, на 917 млрд грн менше планують виділити на підтримку ветеранів у системі переходу від військової служби до цивільного життя. Так, із бюджету на 2025 рік зникла субвенція на забезпечення інституту помічника ветерана (-3,8 млрд грн), але з'явилася інша у розмірі 2,9 млрд грн — на фінансування діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих захисників.
Освіта
Витрати освіту також зменшуватися. Особливо порізали державні програми. Повністю зникло фінансування субвенцій місцевим радам на реконструкцію шкільних їдалень (-1,5 млрд), а також на купівлю нових шкільних автобусів (-1,5 млрд).
Не знайшлося фінансування на Нову Українську Школу (НУШ), а також, що особливо дивно за умов війни, зникла субвенція на облаштування безпечних умов у школах.
Здоров'я у пріоритеті
А от на охороні здоров'я заощаджувати не планують. Наступного року сукупні витрати на галузь пропонується закріпити на рівні 214,7 млрд грн, порівняно з 201,7 млрд грн у 2024 році.
Найбільш суттєво після перерозподілу бюджету виріс бюджет Національної служби здоров'я, якому пропонується виділити 175,2 млрд грн або на 16,3 млрд грн більше. Практично вся ця сума, а саме 175 млрд грн, піде на програму державних гарантій медичного обслуговування населення.
А ось субвенція на облаштування безпечних умов у медустановах, як і у випадку зі школами, на відміну від минулого року, не передбачена.
Економіка та фінанси: держпрограм поменшає
Значно пропонується скоротити фінансування та різні економічні програми. На Міністерство економіки наступного року планується виділити 23,7 млрд грн, порівняно з 33,2 млрд грн у 2024 році.
Судячи з проекту бюджету, в уряді вирішили повністю відмовитися від фінансування програми підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями, більш відомої як "інвест няня" (-3 млрд грн), підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (-3 млрд грн), компенсації вартість сільгосптехніки та вітчизняного обладнання (-1 млрд грн), стимулювання створення індустріальних парків (-1 млрд грн), а також удвічі скоротили програму компенсації витрат на гуманітарне розмінування сільгоспземель (-1 млрд).
Водночас фінансування фонду розвитку підприємництва та програму грантів для бізнесу залишили без змін (18 та 1,4 млрд грн відповідно).
Як зазначає заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, те, що низка статей зникла з бюджету не означає, що від них відмовилися. Річ у тому, що в тексті самого закону про Бюджет 2025 з'явилася цікава стаття №38, яка говорить про те, що невикористані кошти Соцстраху можуть бути "за рішенням КМУ" відправлені на різні програми, у тому числі і кешбек.
"Мало того, що гроші в обхід рішення Ради направлятимуть на різні програми, так цинізм ситуації в тому, що ми з Фонду соцстраху фінансуватимемо індустріальні парки, техніку та кешбек. Ну це прям дуже нахабно. Подав правку відправити всі ці гроші на Міноборони чи реабілітацію наших військових", — зазначив Железняк.
Де братимуть гроші: підвищення податків та економічне бронювання
Тим часом доходи бюджету очікуються на рівні 2,336 трлн грн, що на 192 млрд грн або на 9% більше, порівняно з планом 2024 року.
Проект бюджету також базується на низці податкових змін, передбачених законопроектом № 11416-д, ухваленим 17 вересня 2024 року. Ключові зміни включають:
- підвищення військового збору з фізичних осіб (заробітних плат тощо) з 1,5% до 5%;
- впровадження військового збору для ФОП 1-ї, 2-ї та 4-ї груп у розмірі 10 МЗП та 1% з доходу для ФОП 3-ї групи;
- запровадження авансових внесків з податку прибуток для АЗС;
- збільшення ставки податку на прибуток до 25% для фінансових та до 50% для банківських установ;
- впровадження щомісячної звітності з ПДФО.
Більшість цього приросту забезпечать надходження від прямих податків – на 179,8 млрд грн. Зокрема, на 158 млрд грн мають зрости надходження від податків на доходи фізичних осіб і на 21,8 млрд грн — від податку на прибуток.
Таке суттєве збільшення планових податкових надходжень може пояснюватись детінізацією зарплат через запровадження економічного бронювання, вважає голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.
"Найбільше підвищення заплановано з ПДФО — на 45%, що на тлі практично незмінного безробіття (17,7%) може пояснюватися виключно детінізацією у зв'язку з економічним бронюванням ", — заявив він.
Грошей на війну може не вистачити
Загалом проект бюджету, представлений урядом, викликає низку побоювань щодо можливостей української економіки у перспективі самостійно фінансувати війну.
Сукупно, витрати на оборону та безпеку очікуються на рівні 2,2 трлн грн. А власні доходи з урахуванням податкових змін очікуються у розмірі 2,3 трлн грн.
Як відомо, зовнішні джерела нам заборонено використовувати для військових потреб. Тому досі, як каже економіст Олексій Кущ, наша бюджетна модель полягала в наступному: на оборону йдуть внутрішні податкові надходження, на соціалку – міжнародна допомога. Але цього року власних доходів, може, не вистачить.
"Отже, доведеться або позичати на внутрішньому ринку (ОВДП), або перерозподіляти внутрішні джерела шляхом скорочення соціальних витрат ", — резюмував Кущ.
До речі, на обслуговування боргу у 2025 році закладено 480,8 млрд грн або на 60,9 млрд грн більше, ніж роком раніше.
Читайте Новини.LIVE!
